Ось ширший розбір статті нашого Головнокомандуючого в The Economict. І уп разючий контраст з ТІМЕ.
«Позиційна війна» – це етап статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні, на відміну від “маневрової” війни руху та швидкості. Залужний назвав 5 пріоритетів України у позиційній війні.
Перше завдання — повітряна сила:
• Ракети та снаряди залишаються важливою складовою, але ЗСУ потребують ключових військових можливостей і технологій, найважливішою з яких є повітряна сила;
• Контроль над небом необхідний для великомасштабних наземних операцій;
• На початку війни у нас було 120 бойових літаків і лише третина була придатна до використання;
• Попри величезні втрати авіації у рф, вона зберігає значну перевагу над нами та продовжує створювати нові ударні ескадрильї;
• Російська перевага в повітрі ускладнила Україні просування вперед;
• Українська ППО працює добре, тому російські безпілотники взяли на себе значну частину ролі пілотованої авіації;
• Україні потрібно більше дронів, а також засобів для протидії російським дронам. Наприклад, власні дрони-мисливці, оснащених сітками або приманки для ворожих БпЛА;
Друге завдання — радіоелектронна боротьба (РЕБ):
• Глушіння сигналів зв’язку та навігації є ключем до перемоги у війні безпілотників. Наразі росія перевершує нас у РЕБ;
Третє завдання – контрбатарейна боротьба:
• Ураження артилерії противника. У цій війні артилерійський, ракетний і ракетний вогонь становить 60-80% усіх військових завдань;
• Наразі ефективність такої зброї, як Екскалібур (точний снаряд), знизилася через удосконалення російської електронної боротьби;
• Водночас контрбатарейка росіян покращилась, зокрема завдяки “Ланцетам”;
• Незважаючи на зневажливу думку деяких військових аналітиків, ми не можемо применшувати ефективність російської зброї;
• Україні потрібне більш якісне артилерійсько-розвідувальне обладнання, яке може виявляти російські гармати;
Четверте завдання – технології розмінування:
• Навіть західні поставки для розмінування, виявилися недостатніми з огляду на масштаби російських мінних полів;
• Місцями мінні поля простягаються на 20 км, а коли ми їх прориваємо, то росія швидко їх поповнює, випускаючи нові міни на відстані;
• До таких технологій зокрема входять радари з невидимими імпульсами світла для виявлення мін у землі, димові завіси для саперів. Касетні боєприпаси та водомети, тунельні екскаватори, плазмові пальники для буріння тунелів, також можуть допомогти;
П’ятий і останній пріоритет — нарощувати наші резерви:
• росія не може навчити та спорядити достатньо людей. Наші можливості для підготовки резервів на власній території теж обмежені. Як мінімум тому що росія може завдати удар по навчальних центрах;
• Крім того, в нашому законодавстві є прогалини, які дозволяють громадянам ухилятися від своїх обов’язків. Над цим питанням працюють;
• росію не варто недооцінювати. Попри великі втрати, ворог має перевагу в озброєнні, техніці, ракетах і боєприпасах. Її оборонна промисловість нарощує виробництво, незважаючи на безпрецедентні санкції;
• Позиційна війна — це тривала війна, яка несе величезні ризики для Збройних Сил України та для її держави;
Якщо Україна хоче вирватися з цієї пастки, нам необхідно реалізувати ці п’ять пунктів.
Добре, що у владних кабінетах , окрім інфантильних підлітків залишаються дорослі.
