Юрій Луценко:
Останнім часом західні союзники все частіше подають сигнали Зеленському, що однієї героїчної риторики вже не досить. В умовах розширення війни варто перейти до менш яскравої, але більш системної роботи.
Президент і його оточення демонструють образу на весь світ і регулярно запускають тези про готовність йти на вибори.
Формальна причина – завершення в березні 5-річної каденції Президента.
Реальна причина – розуміння, що після війни на відкритих і конкурентних виборах їм нічого не світить. Тому є бажання зробити українців ще раз в режимі воєнного часу.
Але останні результати опитувань серйозними агенціями показали, що українці втомилися від дилетантури слуг.
Вже сьогодні відомий військовий лідер потенційно йде на президентську посаду з таким же рейтингом, як Зе. А в парламенті слуги взагалі набирають лише 20%.
І тим не менше, я залишаюся на своїй позиції: проведення виборів у воюючій країні – дуже небезпечна затія.
Поділити Армію на політичні уподобання – безумство.
Перетворити перманентні тилові срачі в повномасштабне партійне протистояння – безвідповідально.
Щодня росіяни збільшують потугу ударів по ЗСУ, а ми в цей час розгорнемо агітацію за і проти? Нонсенс.
У той же час вважаю недопустимим мовчки спостерігати некомпетентність і мародерство діючої влади.
Це вже бачать усі, саме це є причиною скорочення західної фінансової та військової допомоги
Можна погодитися, що це підігрівається Кремлем, але факт є фактом: зовнішня фінансова підтримка українського бюджету (яка на наступний рік складає близько 60%) підтверджена партнерами менше, ніж наполовину.
Не реагувати на це – значить зрадити ЗСУ.
Тож як змінити ситуацію без виборів?
Життя і до і під час війни показало, що Зеленський не здатний проводити системні реформи. У його команди немає плану мобілізації суспільства та економіки на Перемогу.
Тому вважаю, що Президент має сконцентруватися виключно на виконанні конституційних обовʼязків Верховного Головнокомандувача та кервництві зовнішньою політикою.
Був би радий, якби він очистив свою команду від баласту, а решті заборонив лізти у військові та урядові справи.
Одночасно треба нарешті створити коаліцію єдності всіх проукраїнських партій у ВР та новий професійний Уряд, яким не буде помикати глава президентської канцелярії та зборище його радників, рішал та мародерів. Бо нинішня імітація Кабміну не може розвязати проблем країни, він і є проблемою.
Уряд має очолити позапартійний технократ з правом самостійно формувати команду професіоналів.
Тільки так ми можемо відновити довіру із українським суспільством і Заходом. Тільки так ми зможемо почати налагоджувати вітчизняне виробництво зброї, енергетику, виконувати план інтеграції в НАТО і ЄС.
Як казала Аліса в країні чудес: Треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишитися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше!
