Про деталі стамбульських перемовин вже тільки лінивий не написав. Те, що це було узгодження формату капітуляції України, в мене особисто сумнівів не викликає.
Але я хочу, щоб ви подивилися на хронологію подій початку квітня 2022 року, щоб не дати пам’яті затерти та викривити ваші спогади.
Хроніка подій:
Отже, переговори “ні шатко, ні валко” тривали весь березень 2022 року.
Як ми знаємо, російські війська повністю покинули Київщину 28 березня і 30 березня туди увійшли ЗСУ. І світ жахнувся тому, що побачив у Бучі.
29 березня 2022 року Арахамія та Олександр Чалий заявляють, що пропозицією української сторони були “гарантії безпеки”, які мали б бути надані певними державами, з Росією та Китаєм включно. Умова гарантій – 3 дні на консультації для спроби знайти дипломатичне рішення, а потім Україні партнери мають начебто надати зброю, снаряди та начебто забезпечити безполітну зону. Потенційними даржавами-гарантами на той момент твердої згоди на ці умови озвучено не було.
Арахамія і Чалий заявляють, що для отримання згоди партнерів на надання гарантій потрібно пару тижнів.
Зафіксуйте, що ці заяви вже було зроблено тоді, коли російські війська відійшли від Києва.
Трохи контексту:
Як ми знаємо, за 3 доби Росія захопила весь Південь України і підійшла впритул до столиці.
З урахуванням, що в перемовинах містилося узгодження сильного скорочення збройних сил України та її озброєння, то в разі виконання цих умов, навіть у випадку надання партнерами зброї та боєприпасів, то просто бракувало б людського ресурсі це озброєння використовувати.
Це була пастка. Очевидна для будь-кого, хто має трошки мозку.
3 квітня 2022 радник ОПешки Олексій Арестович говорить сумнозвісну фразу “результат цієї війни буде вирішено за 2-3 тижні”, яка миттєво стає вірусною.
Трохи контексту:
Якщо ваша пам’ять вам шепоче, що переговори було припинено, тому що в Бучі розкрилися жахливі звірства та злочини, ваша пам’ять бреше.
5 квітня 2022 року президент Зеленський в великому інтерв’ю українським медіям заявив, що переговори мають тривати, незважаючи на ті жахи, які відкрилися в Бучі.
Є ще одна подія, яка передувала цій заяві і малопомітно відбулася на тлі щоденних гарячих новин та депресивного емоційного стану суспільства, шокованого побаченим у звільненій Київщині.
4 квітня 2022 тихо і без пояснень були вимкнені з цифрового ефіру 3 опозиційні канали. Притомного пояснення про причини такого вимкнення так і не надано за 2 роки.
Отже, станом на початок квітня 2022 року українська влада рішуче налаштована на продовження переговорів з агресором та на досягнення якихось фінальних домовленостей, незважаючи на безумовні докази нелюдських злочинів, які вчинила окупаційна армія на суверенній території нашої держави.
9 квітня 2022 року до України прибуває Борис Джонсон. Згодом переговорний процес переходить в іншу тональність і досягнення якихось домовленостей згодом стає стає малоймовірним.
За словами Арахамії, домовленості вже були майже досягнуті, але зірвані Джонсоном: “Коли ми повернулися зі Стамбула, приїхав Борис Джонсон до Києва і сказав, що ми взагалі нічого не будемо з ними підписувати — і давайте просто воюватимемо”.
Мені в цій картині не вистачало однієї мозаїнки. З чого б це Джонсону брати на себе таку відповідальність за долю іншого народу? Щось мало спонукати його до цього. І ця подія знайшлася: 6 квітня 2022 року групою «Рейтинг» було опубліковане обширне соціологічне дослідження думки українських громадян про війну, і з його результатів однозначно випливає, що жодні територіальні поступки, відмова від курсу в НАТО, скорочення армії тощо є для українського суспільства категорично неприйнятними.
Український народ мав намір воювати за свою державу. І налаштований він був вкрай рішуче.
Джонсон привіз Зеленському “вилку”: або ти героїчний лідер воюючої країни, якій ми допоможемо відстояти свою державність, або за спробу здати державу проти тебе повстане твій власний народ (виходячи з однозначних та категоричних настроїв у суспільстві).
Анна Оскомина
Вони збиралися здавати Україну.
Вони до цього навіть підготувалися. В них все було майже “на мазі”.
Ми були надзвичайно близькі до капітуляції, висіли на волосині.
Цьому перешкодив тільки Захід.