Там перед приїздом натворили: пару кварталів очепили, кінологи, вибухотехніки, увесь периметр під охороною. Людей, які прийшли покласти квіти, розігнали, доріжку для проходу замітали, чому ще килим не розгорнули??? Там ближче до стін, а не тільки на майданчику, були квіти й іграшки. Все винесли, хіба на дощечці, щоб знав, куди класти, пару букетиків перенесли. Бо ж «сцарь для єдінєнія с народом в радості і горє прибудєть…»
А які ж морди! Усе більше вірю в невизнану наукою теорію Ламброзо…
Окремо про охорону. Знав багатьох з УДО. При будь-яких президентах там працювали інтелігентні й мудрі офіцери — кращі з кращих. А цього охороняють тільки якісь відбірні бандюки. Згадайте їх на Книжковому Арсеналі. Тут постать, яка так не по етикету й ранжиру заступає zе від камер відібраних журнашлюшок — це вже новіше віяння. За ним усе частіше видно лічняка, який у випадку пострілів чи якихось непрогнозованих подій має сцаря накрити собою (ну, він то у броніку). Страшно опинитися десь поряд з любим своїм народцем? Ой страшно!